Закінчилось мастило для ланьцуха. Купляти новий балон за 20€ трохи жаба давить.
В мануалі взагалі пише, що можна трінсмісійкою мастити.
В інтернеті зустрічав багато різних автозмащувачів, тож вирішив спробувати змайструвати щось подібне.
З електрикою не захотів морочитись (зустрічав багато різних варіантів з електричним управлінням), взагалі не хотів сильно ускладнювати конструкцію, зробив простіше, використав вакуум.
Коли заводиш мотоцикла, вакуум відкриває кран - масло пішло. Заглушив - перестало.
Закупився різним барахлом.
Вакуумний кран від скутера.
Бачок хлопці з автосервісу підігнали на халяву, від якогось Мерса.
Інше барахло від Жугуля купив в автомагазині. Краник в сантехнічному відділі будівельного.
Спочатку до бачка прикрутив кран. Щоб просунути гайки, прийшлось повиламувати в бачку перегородки.
Сам бачок закріпив за лівим кофром. Зовнішній вигляд хвилює менше всього, тому на критику не реагуватиму, тим більше, що його видно не буде.
Трубки взяв з вакуумних замків Пассата. Трійник теж.
Біля зірки зробив
хитровиї хитру капельницю з хободками на дві сторони, як в інтернеті (фото не зробив). Щось типу цього.
Але, як потім виявилось, це повна хрєнь і не оправдане ускладнення конструкції.
По-перше, масло витікає не однаково, а як люба рідина, спочатку тече по шляху меншого опору.
По-друге, під час стоянки один хоботок служить для другого сапуном і масло витікає з обох хоботків і система "висихає".
Тож вирішив залишити 1 хоботок, як потім вияснилось, його повністю вистачає для якісного змащування всього ланьцуха.
Жугульовский трійник залишив, з ним простіше направляти трубку.
В масляну магістраль вживив краник, настроїв його, щоб йшло 5 - 10 капель в хвилину, приблизно, бо як масло буде литись рікою, то ж не діло...
Провів ходові випробування.
Плюси:
1. Ланьцух завжди змащений, завжди помитий маслом.
2. Дешевизна (як деталей, так і мастила, є на будь-якій заправці).
3. Не треба обслуговувати (мити, мастити, чекати, коли смазка висохне).
Мінуси:
1. Весь зад мотоцикла засраний, в тому числі гальмівний диск!!!
2. Під час кожної стоянки під мотоциклом утворюються калюжі масла.
Мій висновок: для бездору все ґут! А для асфальту система потребує вдосконалення. Або ще зменшити дозу масла, або вмикати подачу масла вручну через певний проміжок, кілометрів так через 50 - 100 на певний час, щоб масло не лилось постійно.
Коротше, є ще над чим помислити.
Залюбки вислухаю ваші думки.