Я не раз уже було всіма сказано «Всі будуть їздить на ендуро». Отже, всім знайома мета розпрощатися з трансальпом дала свої плоди. В один із вечорів до мене в об’яву постукав покупець з пропозицією обміняти свого коника на мого слоника (з його доплатою). Роздивившись фото, поставивши декілька запитань, порадившись з друзями вирішив запросити його до себе на «оглядини». Оглянувши його на своїй території, проїхавшись, помацавши його технічними «тестами», вирішив мінятись. Трохи по муки вибору.
Скажу відверто. Цей мот не займав перші місця в моєму списку. Критеріїв було дуже багато, і вони із року в рік поповнювалися. Підростала донька, яка активно цікавилася мото темою (не спорт, не крос, а просто безпечна спокійна їзда на мотоциклі). Дружині також подобалося їздити зі мною (гриби, рибалка, рокеровки, пікніки, сімейні з ночівлею, інше). Тобто можливість їздити в двох на невеликі відстані, можливість вчитися і їздити доньці, було важливим. Але все ж таки основним, критерієм стало переважна наявність рис мотоцикла для оффроада. Вага, підвіски, надійнісь, простота. В списку були: DR650SE, XR650L, TT600E, DR-Z400S, TT250R. Кожен з них май свої недоліки і переваги (дорогий, дуже дорогий, велика рідкість в живому стані, та інше.. Неодноразово з друзями на рокеровках/пікніках/зустрічах ця тема «що після ТА» обговорювалась.
Отже про сам мот.
TT250R версії Raid. Про існування також версії Open Enduro багато розписано нашим ветераном Well.
По документах 99-го року, але судячи з коду то 96-го. Я таке можливо, я не знаю. Мабуть були часи, коли економічна доцільність, еко норми, недолугій переклад з японського, інші причини призводили до маніпуляцій з первинною реєстрацією та постановкою на облік в Україні. Історія про даний екземпляр обривається на минулому власнику, який в свій час купив його у лісника/єгеря в Макарові. Минулий власник використовував його в якості транспорту для подорожів/поїзок на роботу/на батьківщину. Це був його основний вид транспорту. Про стан.
В цілому хороший стан для цих років. Розхідники в нормі, двигун бодренький, в міру шумний, підвіски збиті і без люфтів. Перший виїзд на місцевий бездор, приніс багато приємних відчутів, і масу задоволення. Головне, як на мою думку, потрібно трохи повільніше стирати грані дозволеного. Вага минулого мота, його «пластмасовість» іноді стримувала мої мізки і тіло. Але з ТТРкою, все інакше. На майбутнє: резина, заміна руля. Хоча ні, резина зубата віднайшлася і я нарешті на всі гроші почав навалювати на роботу лісом. Маршрут близько 10 км, пісок, калюжі, калюжищі, прискорення. Одним словом, поки в кайф. І не той що був від транса, їнший, якістніший.
Усім добра, і миру.

Ну і в продовження купівлі рейда...
Оскільки доньку також тягнуло до мототеми, вона одразу приміряла рейда під собою. Замість радості в її очах, я побачив сум і страх. По перше для неї він був занадто високий, по друге - достатньо тяжкий.
Порадившись з дружиною, я прийняв рішення витратити "доплату" на якогось учбового китайчика, але перегляд оголошень дав результат. На наступний день, ми з дружино, нічого не сказавши доньці їхали на оглядини ще одного пепелаца. Їм став Хонда XR125L. Характеристик хватає в інтернеті, цінники також є. Це такий собі бюджетний ендуро-мопед, який збирався на заводі Хонди в Китаї. Куплений попереднім власником в офіційному мотосалоні Хонди в Чернігові. Використовувався для перевезення "тіла" на гриби, ягоди, рибалку, роботу. Про те, що з мотом крім заміни масла треба було щось робити, людина не знала, бо друзі каталися на дельтах, поки ті не падали на коліна. В результаті цепка, зірки, колодки зад в металолом.

Погрузили ми цей японський мінчак в багажник авто, і додому. :[:]|||[:]:
Витягнули з авто, сховали в гараж, покликали доньку вчитися іздити на ТТР. Але коли вона відкрила гараж, отоді я побачив і щастя і радість. і сльози. Далі буде.

якось отак.

З ТТР зроблено мінімальне ТО (заміна масла, промивка фільтрів). На черзі втановлення 28 руля. Більше я не бачу необхідності його "ламати".
на ХР: заміна масла, пов.фільтра, свічки, тросу зчеплення, втулки в маятнику, гольчатих підшипників маятник/аморт, зірки з цепкою, задні барабанні колодки.
На черзі заміна кривенького руля, встановлення нормальних курків зчеплення/гальм, ревізія вилки/заміна рідини.

Вітаю, тепер у вас ендуро сім'я!

який молодець тато (а я так мрію про ТА і що напрасно?)

Одне я знаю напевно, для нормальної рульожки по бездору ТТРці не вистачало правильного керма. Те що стояло при купівлі, було вузьке, і перемичка заважала гаджетам. На 22 рулях ця перемичка необхідність, бо надає додаткової жорсткості. Да і походження її було сумнівне, якогось маловідомого бренду. Тому, дякуючі KWAKA і його знайомим американцям був підібраний і замовлений правильний 28/22 руль Protaper. Встановив на законне місце без значних зусиль. Керування набагато зрозуміліше, хват надійніший, впевненіший. Особливо в стійці. Але почали після їзди піднивати м'язи рук, які ніколи не працювали. Тому безспірно, це ще і користь для тіла.

Сєрий, як на мене, то це дуже гарний розвиток твого (а вже і вашого) мотожиття. Тепер буде більше спільного проведення часу. А то ти все сам та сам

Мої вітання!