Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Відповісти
Аватар користувача
mototourism
ньюб
Повідомлень: 19
З нами з: 25 червня 2012, 20:18
Мотоцикл: ИЖ Юпитер 3
Дякував (ла): 7 разів
Подякували: 4 рази
Контактна інформація:

Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Повідомлення mototourism »

Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини та асфальтами рівнинної України

Федерація спортивного туризму України

ЗВІТ

про мотоциклетний туристський спортивний похід

третьої категорії складності

здійснений по території Карпатських гір

з 01 серпня 2012р. по 10 серпня 2012р.



Маршрутна книжка № 36-АМ/12 ЦМКК, 28/12 ДОМКК

керівник групи: Полохін Володимир Геннадійович,

мобільний - +380959001399, e-mail: [email protected]


Зміст

1 Розділ. Довідкові дані про туристський спортивний похід

1.1. Параметри походу

1.2. Район, підрайон (масив) походу

1.3. Докладна нитка маршруту

2 Розділ. Організація туристського спортивного походу

2.1. Загальна ідея походу

2.2. Варіанти під'їзду та від'їзду, обґрунтування точок початку та кінця маршруту

2.3. Аварійні виходи з маршруту і його запасні варіанти

3 Розділ. Технічний опис маршруту

3.1. Технічний опис маршруту. Фотографії з походу

4 Розділ. Оглядова карта маршруту мотоциклетного походу

4.1. Карта мотоциклетного походу


1 Розділ. Довідкові дані про туристський спортивний похід
1.1. Параметри походу

Вид туризму – Мотоциклетний.

Категорія складності – Третя.

Загальна протяжність мотоциклетного походу – 2192,3 км.

Із них:

Протяжність асфальтованих доріг – 2081,12 км.

Протяжність ґрунтових – 111,18 км.

Протяжність гірської (категорійної) ділянки маршруту – 474,1 км.

Із них:

Протяжність гірських асфальтованих доріг – 369,6 км.

Протяжність гірських ґрунтових доріг – 104,5 км.

Кількість автомобільно-мотоциклетних перевалів, перевальних точок – 10

Загальний набір висоти у межах всього пройденого походу – 17127 метрів

Набір висоти у межах гірської (категорійної) ділянки маршруту – 8060 метрів

Тривалість походу – 10 днів, із них – 1 днювання.

Загальний ходовий час – 79 годин 9 хвилин.

Кількість ночівель – 9.

Із них:

Польових ночівель – 8.


1.2. Район, підрайон (масив) походу

Категорійні ділянки мотоциклетного туристського-спортивного походу третьої категорії складності пролягали у межах Карпатських гір (Карпатська гірська ландшафтна країна). Маршрут під'їздів та від'їздів до, та з категорійні ділянки проходив по території Центральної та Західної України (Дністровсько-Дніпровський північностеповий фізико-географічний край, Дністровсько-Дніпровський та Західноукраїнський фізико-географічний край).
1.3. Докладна нитка маршруту

Пройдений маршрут: м. Жовті Води – смт. Петрове (р. Інгулець) – смт. Новгородка – м. Кіровоград – смт. Новоархангельськ (р. Синюха) – м. Умань – м. Гайсин (р. Соб) – м. Немирів – м. Вінниця (р. Південний Буг) – смт. Літин – смт. Летичів – м. Хмельницький – м. Ярмолинці – м. Городок (р. Смотрич) – смт. Гусятин – м. Копичинці – м. Чортків – с. Ягільниця – смт. Товсте – с. Устечко (р. Дністер) – м. Городенка – смт. Гвіздець – смт. Заболотів (р. Прут) – м. Косів – перевал Буковецький (810,3 м., авто) – с. Криворівня (р. Чорний Черемош) – смт. Верховина – с. Стаїще – с. Кривопілля – перевал Кривопільський (969,9 м., авто) – смт. Ворохта – с. Татарів (р. Прут) – перевал Яблуницький (921, авто) – м. Рахів (р. Тиса) – перевал Рахівський (1023,8 м., дорога) – с. Косівська Поляна (р. Косівська) – перевал Кобилецький (870 м., дорога) – смт. Кобилецька Поляна (р. Шопурка) – перевал Чучок (717 м., дорога) – присілок села Водиця (р. Тевшак) – перевал Руптура або Водиця (600,1 м., дорога) – с. Верхнє Водяне (р. Апшиця) – с. Водиця – с. Плаюць (р. Плавуць) – перевал Калинський (673,9 м., дорога) – с. Калини (р. Тересва) – смт. Дубове – с. Вишній Дубовець – смт. Усть-Чорна – с. Комсомольськ (Німецька Мокра) – с. Терново (р. Тересва) – с. Вільхівці – с. Вільхівці-Лази (р. Тячівець) – с. Угля – с. Колодне – с. Чумальово (р. Теребля) – с. Колочава – с. Синевирська Поляна – озеро Синевир Полянське – гирло річки Красний Звор – північний схил г. Борок (Бірок) – північно-західний відріг г. Вишківський Горган – перевальна точка 1299 м. – головний Вододільний Карпатський хребет – г. Магура 1107,0 м. – перевал Торуньський (930,6 м., авто) – с. Вишків (р. Мізунька) – перевал Вишківський (986, авто) – смт. Вигода (р. Свіча) – м. Долина – м. Болехів – м. Стрий – смт. Дашава (р. Бережниця) – с. Нове Село – с. Руда – смт. Гнездичів – м. Жидачів – р. Дністер – м. Ходорів (р. Луг) – м. Бережани (р. Золота Липа) – с. Теофипілка – м. Тернопіль (р. Серет) – м. Збараж – м. Ланівці – смт. Ямпіль – смт. Любар (р. Случ) – м. Козятин – с. Шамраївка (р. Роставиця) – м. Біла Церква – с. Томилівка – с. Бирюки (р. Рось) – смт. Рокитне – м. Миронівка (р. Росава) – м. Корсунь-Шевченківський – м. Городище – м. Сміла (р. Тясмин) – м. Знам'янка – м. Олександрія (р. Інгулець) – м. Жовті Води.

Зображення


2 Розділ. Організація туристського спортивного походу
2.1. Загальна ідея походу

Мотоциклетний туризм є складним видом спортивно-туристської діяльності. Він вимагає від учасників походів не тільки загально-туристських знань, вмінь та навичок, але й дуже серйозної вузькоспеціалізованої підготовки. Без знання матеріальної частини мотоцикла, без вміння його ремонтувати у любих умовах туристсько-спортивного походу, без відмінних навичок практичного водіння та неухильному слідуванню Правил дорожнього руху, здійснити безпечну мотоциклетний похід неможливо.

Нажаль, авто-мотоциклетний туризм в Україні має сильно уповільнений темп розвитку. Наприклад: у 2010 році в країні було пройдено і зараховано тільки 10 авто-мотоциклетних похода у яких прийняли участь всього 52 учасника. До того ж усі ці спортивні заходи були походами першої категорії складності. У порівнянні з велосипедним туризмом, де зараховано 167 походів І-V категорії складності (понад 800 учасників), а тим більше пішохідним туризмом (4484 учасника), автомототуризм явно відстає.

Бажання залучитися до надзвичайно цікавого виду моторизованого туризму, спонукало групу туристів міста Жовтих Вод до організації та проведення мотоциклетного туристського-спортивного походу третьої категорії складності, маршрут якого пролягав у межах Карпатських гір (Карпатська гірська ландшафтна країна). Маршрут під'їздів та від'їздів до категорійні ділянки проходив по території Центральної та Західної України, (Дністровсько-Дніпровський північностеповий фізико-географічний край, Дністровсько-Дніпровський та Західноукраїнський фізико-географічний край).

За основу планування мотоциклетного походу третьої категорії складності був взятий еталонний маршрут із книги Попчиковский В.Ю., Организация и проведение туристских походов, Москва, Профиздат, 1987, "Перечень классифицированных мотоциклетных туристских маршрутов", мотоциклетний маршрут: Заболотов - Косов - Верховнна - Ворохта - Ясиня - Кобылецкая Поляна - Дубовое - Усть-Чорна - Колочава - Синевирская поляна - Межгорье - Липча - Долгое - Свалява - Мукачево (а, м). III категория сложности. Маршрут "Попчиковского" був ускладнений запланованим проходженням озера Синевир-Полянське, ущелини струмку Красний Звор, вихід на хребет вершин г. Озерна – г. Борок (Бірок) – г. Вишківський Горган, далі по головному Вододільному Карпатському хребту через г. Магура до перевалу Торуньський.

Даному походу передував мотоциклетний похід другої категорії складності 2011 року, котрий проходив по території Південної України з категорійною ділянкою маршруту у межах Кримських гір та Арабатської стрілки. А також автомобільний похід першої категорії складності 2010 року. Похід проходив по території Великого Кавказу. Разом з автомобілями у цьому поході був використаний і мотоцикл. Під час цього походу було проведено пішохідне сходження на Західну вершину Ельбрусу 5642 м. Додатково учасниками мотоциклетного походу третьої категорії складності були проведені попередні тренувальні походи вихідного дня у межах Дніпропетровської та Кіровоградської областей. Після капітального ремонту двигуна мотоцикла ІЖ-Юпітер 3 було проведене контрольне випробування мотоциклетної техніки дводенним пробігом за маршрутом: Жовті Води – Кіровоград – Жовті Води.

У зв’язку з дуже високої ціною паливних та мастильних матеріалів важливою умовою проведення походу було максимально-ощадливий їх розхід. Під час туристсько-спортивного походу здійснити таке можливо економним режимом водіння мотоцикла, а саме рух на прямій передачі при мінімально відкритій дросельній заслінці карбюратора. Відповідно "плата" за економію – низька швидкість руху, близько 45-50 км/годину. Контрольний замір витраченого пального вирішили провести у кінці пройденого маршруту.


2.2. Варіанти під'їзду та від'їзду, обґрунтування точок початку та кінця маршруту

Початок та кінець маршруту є місто Жовті Води. Це пов’язано з тим, що усі учасники групи проживають саме в цьому місті. При плануванні нитки маршруту повністю виключалися мотоциклетні радіальні виїзди, що призвело б до зарахування всього пройденого шляху до довжини маршруту. Категорійна ділянка маршруту починається від мосту через річку Прут (у районі селища міського типу Заболотів, Снятинський район, Івано-Франківська область), а завершується на мості через річку Свіча (у районі селища міського типу Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область). Інших варіантів під’їздів та від’їздів, а також й інших точок початку і кінця класифікованої ділянки маршруту не розглядалося.


2.3. Аварійні виходи з маршруту і його запасні варіанти

Аварійні виходи з маршруту визначалися місцями розташуванням медичних закладів значних населених пунктів. У районі під'їздів та від'їздів це великі міста Кіровоград, Вінниця, Хмельницький, Тернопіль, Біла Церква. У межах категорійної частини маршруту такі міста як Косів, Рахів, Тячів, Хуст, Вигода.

Запасний варіант походу передбачав зміну категорійної ділянки маршрут під час або після сильних дощів у Карпатських горах. Замість ґрунтових гірських доріг заплановані об'їзди асфальтними дорогами: Рахів – Ділове – Тячів – Хуст – Мукачеве – Стрий.





3 Розділ. Технічний опис маршруту
3.1. Технічний опис маршруту. Фотографії з походу



01.08.12. Перший день походу. Жовті Води - м. Вінниця (т/с р. Південний Буг, південна околиця с. Стрижавка)



Протяжні перешкоди:

Рівнинна асфальтна дорога - 443,46 км

Ґрунтова колійна дорога - 0,54 км

Всього - 444 км

Локальні перешкоди – немає

Ходовий час – 12 годин 50 хвилин


Зображення


Мотоциклетний туристсько-спортивний похід розпочали о сьомій годині зі двору навчально-виховного комплексу № 6 "Перспектива" міста Жовтих Вод /фото 1/. Генеральний напрямок руху – на захід. У районі західної околиці міста виїхали на дорогу до смт. Петрове. Тут, на перехресті криворізької дороги (Т0418) і петровської дороги (Т1210) придорожній знак межі Дніпропетровської та Кіровоградської областей /фото 2/. До смт. Петрове їхали через село Олександро-Мар'ївка по асфальтованій дорозі. Після села – бетонна дорога посередньої якості. Орієнтиром в'їзду до смт. Петрове є східний придорожній знак /фото 3/. У селищі Петрове переїжджаємо через річку Інгулець автомобільним мостом. Тут найнижча абсолютна висота висотного профілю мотоциклетного походу – 78 метрів над рівнем моря. Після сіл Маловодяне, Спасове, Верблюжка та залізничного переїзду, у районі села Куцівка, виїхали на дорогу (Р23). Перед південно-східним в'їздом у смт Новгорода придорожній знак /фото 4/. Далі перетинаємо межу Кіровоградського району /фото 5/ та село Покровське. Місто Кіровоград об'їжджаємо по південній частині Кільцевої дороги. У західній околиці міста виїжджаємо на дорогу (М12). Далі прямуємо через Новоархангельський район /фото 6/, місто Умань /фото 7/, Гайсин, Немирів, Вінниця. У районі Вінниці, по північної об’їзній дорозі проїжджаємо міст через р. Південний Буг. За мостом перший з’їзд праворуч на ґрунтову колійну дорогу (близько 500 метрів). Тут за лісосмугою на березі Південного Бугу ночівлі. Вода з річки (кип’ятити!), є дрова. Місце безлюдне, але можлива зустріч з рибаками.

Зображення
Фото 1. Начало походу. Місто Жовті Води. Подвір'я НВК №6 "Перспектива"


Зображення
Фото 2. На кордоні Дніпропетровської і Кіровоградської областей. Попереду смт. Петрове. Позаду "криворізька" траса і місто Жовті Води


Зображення
Фото 3. Східний в'їзд до смт Петрове


Зображення
Фото 4. На асфальтованій дорозі Н23. Південно-східний в'їзд до смт. Новгородка


Зображення
Фото 5. Дорога Н23. Межа Кіровоградського району. Попереду село Покровське та місто Кіровоград


Зображення
Фото 6. Дорога М12. На кордоні Новоархангельського району. Попереду смт. Новоархангельськ. Міст через річку Синюха


Зображення
Фото 7. Дорога Е 50. Західний виїзд з міста Умань



02.08.12. Другий день походу. м. Вінниця (т/с р. Південний Буг, південна околиця с. Стрижавка) – с. Кривопілля (річка Ільця)



Протяжні перешкоди:

Ґрунтова колійна дорога - 0,54 км

Рівнинна асфальтна дорога - 329,26 км

Гірська асфальтна дорога - 72,2 км

Всього - 402 км

Локальні перешкоди:

перевал Буковецький (810,3 м., авто)

Ходовий час – 10 годин 17 хвилин

Зображення

С місця стоянки по ґрунтовій дорозі (540метрів) виїхали на об'їзну дорогу. Тут повернули на захід. До західної околиці міста Вінниця проминули мішаний ліс /фото 8/. Потім рухалися по дорозі (М12) через Літин, Лютичів /фото 9/ до міста Хмельницький. Перед в'їздом у місто повертаємо на південь (ліворуч) на окружний об’їзд. У районі аеропорту "Хмельницький" – кільцева розв'язка, де повертаємо на південь. Тут по дорозі (Н03) прямуємо до міста Ярмолинці /фото 10/. З міста виїжджаємо на дорогу (Р50) та прямуємо до міста Городок. Від Городка по дорозі (Т2312) дістаємося смт. Гусятин /фото 11/. Далі по дорозі (Т2011) через дивовижне село Чагарі /фото 12/ дісталися до міста Копичинці. Звідси по дорозі (М19) /фото 13/ рухаємося до міста Чортків, села Ягільниця та селища Товсте. За селищем приблизно через 6 кілометрів поворот праворуч на дорогу (Р24). За двісті метрів від повороту – залізничний переїзд /фото14/. Далі рухаємося до мосту через р. Дністер /фото 15/. Біля мосту село Устечко. По дорозі проминаємо до місто Городенка. В селищі. Гвіздець повертаємо ліворуч на дорогу (Т0904) – до селища Заболотів. За селищем міст через річку Прут /фото 16/. Звідси починається категорійна частина маршруту. Дорога (Т0904) закінчується у місті Косів /фото 17/. У місті на річці Рибниця є невеличкі водоспади /фото 18/. Від західної околиці міста виїжджаємо на дорогу (М24) яка виводить перевал Буковецький (810,3 м., авто) /фото 19/. З перевалу спуск до с. Криворівня, тут є ділянка гравійної дороги /фото 20/. Далі смт. Верховина, село Стаїще. Перед селом Кривопілля, на березі річки Ільця стоянка на ночівлю /фото 21/.


Зображення
Фото 8. Північно-західна ділянка окружної дороги. В'їзд до західної околиці міста Вінниця


Зображення
Фото 9. Дорога М24. Східний в'їзд у селище міського типу Летичів


Зображення
Фото 10. Дорога Р50. Східний в'їзд до міста Ярмолинці


Зображення
Фото 11. Дорога Т2312. Північна околиця селища Гусятин. Попереду міст через річку Збруч


Зображення
Фото 12. Дорога Т2011. Північно-західний виїзд з села Чагарі


Зображення
Фото 13. Дорога М19. На межі Чортківського району


Зображення
Фото 14. Дорога М24. Попереду залізничний переїзд, далі міст через річку Дністер


Зображення
Фото 15. Дорога М24. Міст через річку Дністер


Зображення
Фото 16. Дорога Т0904. Міст через річку Прут. Тут початок категорійної ділянки маршруту


Зображення
Фото 17. Центральна площа міста Косів


Зображення
Фото 18. Місто Косів. Водоспади на річці Рибниця


Зображення
Фото 19. Дорога М24. Перевал Буковецький (810,3 м., авто). Тут і далі у звіті висоти перевалів взяті з топографічних карт Генерального штабу. Масштаб 1:100 000


Зображення
Фото 20. Дорога М24. Долини річки Чорний Черемош. Гравійна дорога після спуска зі Буковецького перевалу.


Зображення
Фото 21. Місце ночівлі на березі річки Ільця між селами Стаїще та Кривопілля



03.08.12. Третій день походу. с. Кривопілля (річка Ільця) – джерело південно-західного схилу г. Кобила (стоянка Кобила)



Протяжні перешкоди:

Гірська асфальтна дорога - 79,9 км

Гірська щебенювата та ґрунтова дорога - 27,1 км

Всього – 107 км

Локальні перешкоди:

перевал Кривопільський (969,9 м., авто)

перевал Яблуницький (921, авто)

перевал Рахівський (1023,8 м., дорога)

перевал Кобилецький (870 м., дорога)

Ходовий час – 8 годин 5 хвилин


Зображення


Зі стоянки села Кривопілля вийшли о дев'ятій годині ранку. З ночі та весь день йшов перемінний дощ. По долині річки Росиш Великий та через село Кривопілля по асфальтованій дорозі піднялися на перевал Кривопільський (969,9 м., авто) /фото 22/. З перевалу спустилися у долину рачки Арджелюджа, що втікає у Прут. Тут є безліч дуже гарних місць для стоянок. Далі проїхали селище Ворохта з найбільшим лижним трампліном України /фото 23/. У селі Татарів переїхали через міст річки Прут, де повернули на захід до села Яблуниця (дорога Н09). Затяжним підйом серпантинною асфальтованою дорогою вийшли на перевал Яблуницький (921, авто) /фото 24/. Тут є гарний сувенірний ринок. Далі суцільний спуск через села Лазещина, Ясеня, Білин до міста Рахів. Тут у районі продовольчого ринку повернули на північний-захід, на вулицю Шевченка. Потім поворот праворуч, на вулицю Буркут /фото 25/. Ділі виїжджаємо на стару військову дорогу, що через гірські перевали пролягає аж до села с. Калини (р. Тересва) /фото 26/. На перевал Рахівський (1023,8 м., дорога) підіймалися по гравійно-щебеневій дорозі серпантинного дуже крутого підйому. З дороги місцями видно долину річки Тиса і місто Рахів /фото 27/. У районі виїзду на хребет розвилка доріг /фото 28/. На північний схід – до гори Близнеця, на південний захід – до перевалу (близько 1 км). Перевал Рахівський прорізає лісовий масив /фото 29/ Від перевалу, по хребту розгалужуються дві малопомітні ґрунтові дороги. Щебенева дорога спускається до села Косівська Поляна (р. Косівська). Спуск порівняно із підйомом з м. Рахів – менш крутий, але з серпантинами та крутими поворотами. Від перевалу біля дороги пролягає високовольтна лінія електропередач. У селі Косівська Поляна прямуємо до автомобільного мосту через річку Косівська. Орієнтування в селі дуже просте – це єдина хороша дорога /фото 30/. За залізобетонним мостом починається підйом на хребет вершини Кобила. Характер дорожнього покриття тут суттєво змінюється. Замість щебенюватого покриття Рахівсько-Косівсько-Полянської ділянки дороги (тут був асфальт, який місцями навіть залишився), дорога з села Косівська Поляна до перевалу Кобилецький (870 м., дорога) – звичайна колійна ґрунтова. Ще у селі крутість підйому, наявність великих калюж, котрі затопили глибокі колійні ритвини дороги створили серйозні труднощі під час руху. За кілометр після виїзду із села Косівська Поляна прийшлося долати крутий підйом по розкислій дуже слизькій колії. Їхати по колії небезпечно. Калюжі закривають глибокі вибоїни колії, навіть на невисокій швидкості руху в'їзд у невидиму вибоїну призводить до втрати рівноваги і можливого падіння. Пересуватися по міжколійній смузі також дуже важко. Слизькі нерівності міжколійної смуги призводять до некерованого заносу мотоцикла у рівчак колії. При цьому, мотоцикл розвертає поперек дороги. Якщо для опори ми не встигали виставити ногу у сторону підйому – падіння було неминуче /фото 31/. Для безпечного подолання згаданих ділянок застосовували перекочування мотоцикла з використанням тяги двигуна. Під час проходження глибокої колії та зависання мотоцикла на вихлопних трубах приходилося з силою штовхати його по можлиаості використовувати інерцію руху /фото 32/. Місцями дорога мала пристойний характер. Відсутність глибокої колії дозволяла збільшити швидкість руху /фото 33/. Хоча і в цих "сприятливих" умовах доводилося балансувати мотоциклом та тілом водія, щоб утримати мотоцикл від бокового заносу /фото 34/. Під час поворотів на серпантинах дороги намагалися триматися сторони з найбільшим радіусом повороту /фото 35/. Ускладнювали пересування на таких ділянках виступи каміння, як на міжколійній смузі так і у колії /фото 36/. Ці ділянки долали за рахунок пробуксовки муфти зчеплення двигуна мотоцикла /фото 37/. Найбільш важкою ділянкою дороги до перевалу Кобилецький є відрізок дороги, що перетинає південний відріг гори Кобила, приблизно за півтора кілометра від перевалу. Тут дорога прорізає невеличкий гай. Це найбільш затінена та зволожена ділянка. Колії дороги глибокі і вкрай нерівні /фото 38/. Вибрати заздалегідь для руху мужколійну слугу ми не змогли. Тому мотоцикл повністю завис у колії на вихлопних трубах. У таких умовах прийшлось тимчасово повністю розвантажити мотоцикл, зняти моторюкзак. За рахунок фізичних зусиль водіїв та тяги двигуна вдалося проштовхнути мотоцикли на більш рівну ділянку дороги /фото 39, 40, 41/. Звідси дісталися до перевалу Кобилецький (870 м., дорога) /фото 42/. За 1,4 км від перевалу стали на ночівлю. Стоянка "Кобила" дуже зручна /фото 43/. Тут є гарне джерело – струмок, поруч лісниками зроблений стіл та дві лави. Є дрова. Місце безлюдне, затишне.


Зображення
Фото 22. Дорога М24. Перевал Кривопільський (969,9 м., авто). Тут і далі у звіті висоти перевалів взяті з топографічних карт Генерального штабу. Масштаб 1:100 000


Зображення
Фото 23. Дорога М24. Селище Ворохта з найбільшим лижним трампліном України


Зображення
Фото 24. Дорога Н09. Перевал Яблуницький (921, авто)


Зображення
Фото 25. Місто Рахів. Північно-західна околиця. Вулиця Буркут – початок старої військової дороги. За серпантинами підйомів – перевал Рахівський


Зображення
Фото 26. Характерне щебенювате покриття дороги Рахів – Косівська Поляна. Навіть у дощову погоду тут можна проїхати


Зображення
Фото 27. Місто Рахів та долина річки Тиса з оглядової точки військової дороги.


Зображення
Фото 28. Стара військова дорога у районі південного відрогу хребта Урду-Флавантуч. Ліворуч – щебенювата дорога повертає до перевалу Рахівський, прямо на ґрунтову дорогу – до гори Близнеця


Зображення
Фото 29. На перевалі Рахівський (1023,8 м., дорога). Ліворуч – ґрунтова дорога по хребту гори Рахівська


Зображення
Фото 30. Дорога у селі Косівська Поляна. Попереду капітальний міст через річку Косівська


Зображення
Фото 31. Стара військова дорога у районі південно-східних схилів хребта гори Кобила


Зображення
Фото 32. Стара військова дорога у районі південно-східних схилів хребта гори Кобила. Пересування по глибокій колії. Коліно вихлопної труби упирається об міжколійну смугу дороги


Зображення
Фото 33. Стара військова дорога у районі південно-східних схилів хребта гори Кобила. На задньому плані, серед гілок дерев видніється ущелина річки Косівська.


Зображення
Фото 34. Стара військова дорога у районі південно-східних схилів хребта гори Кобила. Сприятливі умови для водіння – відсутність глибоких колій на дорозі. Але дорога слизька, відчутні боковий занос


Зображення
Фото 35. Стара військова дорога у районі південно-східних схилів хребта гори Кобила. Крутий поворот на щебенюватій серпантинній дорозі


Зображення
Фото 36. Стара військова дорога у районі південно-східних схилів хребта гори Кобила. Вимушений рух по колійній смузі. На між колійній смузі стирчить ребристе каміння


Зображення
Фото 37. Стара військова дорога у районі південно-східних схилів хребта гори Кобила. Подолання глибокої вибоїни у колії


Зображення
Фото 38. Стара військова дорога у районі південно-східних схилів хребта гори Кобила. Район південного відрогу гори Кобила


Зображення
Фото 39. Для подолання складної ділянки маршруту довелося знімати з мотоцикла моторюкзак


Зображення
Фото 40. Мотоцикл заднім колесом повністю застряв у глибокій колії


Зображення
Фото 41. Нарешті вдалося вирівняти мотоцикл. Але він ще міцно сидить у ритвині


Зображення
Фото 42. Стара військова дорога. Перевал Кобилецький (870 м., дорога)


Зображення
Фото 43. Струмок - джерело південно-західного схилу г. Кобила (стоянка Кобила)





04.08.12. Четвертий походу. Джерело південно-західного схилу г. Кобила (стоянка Кобила) – село Вишній Дубовець



Протяжні перешкоди:

Гірська щебенювата та ґрунтова дорога - 37,9 км

Гірська асфальтна дорога - 9,8 км

Всього - 47,7 км

Локальні перешкоди:

перевал Чучок (717 м., дорога)

перевал Руптура або Водиця (600,1 м., дорога)

перевал Калинський (673,9 м., дорога)

Ходовий час – 10 годин 33 хвилини


Зображення


Виїзд на маршрут о восьмій годині. Подолали крутий, місцями дуже крутий спуск гірською ґрунтово-щебенюватою дорогою, місцями зовсім поганої /фото 44/. На спуску велика кількість серпантинів. У межах селища Кобилецька Поляна та "верхнього" місту через річку Шопурка проїхали асфальтованою дорогою. Тут їдемо по правобережній стороні долини. Від "нижнього" мосту (міст не переїжджали) крутий підйом ґрунтово-щебенюватою дорогою на перевал Чучок. З дороги видно схили гори Кобила, долину річки Шопурка та садиби селища Кобилецька Поляна /фото 45/. Тут, у межах селища, покриття дороги щебенювате, достатньо добре /фото 46/. Після виїзду з Кобилецької Поляни дорога набагато гірша. Бруківка давньої військової дороги дуже нерівна, місцями дуже розбита. По можливості об’їжджали бруківку паралельним накатаним шляхом /фото 47/. З окремих ділянок дороги затяжного підйому на перевал Чучок добре видно хребет вершини гори Кобила та хребет перевалу Рахівський /фото 48/. На перевалі Чучок розвилка чотирьох доріг. Перевал відкритий, видовжений вздовж хребта, тут немає води /фото 49/. Спуск з перевалу по важкопрохідній глибококолійній дорозі /фото 50/. Ритвини лісовозної колії додатково заглиблені тимчасовими водотоками. Пересувалися тільки по міжколійній смузі, тут важко тримати рівновагу. Декілька разів зупинялися для безпечного перекочування мотоциклів. У межах присілку села Водиця перетинаємо лівобережний струмок, що впадає у річку Тевшак. Вода струмка має мінералізований смак. Дорога через присілок та дерев'яний міст через р. Тевшак /фото 51/ ґрунтова, має кращий стан ніж попередня ділянка. Від мосту починається крутий підйом ґрунтово-щебенюватою дорогою на перевал Руптура (Водиця). Середньо-уламковий щебінь сильно уповільнює швидкість руху /фото 52/. Тримаємося міжколійної смуги, тут навантаження на амортизатори мотоцикла менші. На перевалі Руптура або Водиця (600,1 м., дорога) розвилка чотирьох доріг та стоїть придорожній хрест /фото 53/. Поруч з перевалом, у сторону схилу долини річки Тевшак, на південний схід, стоїть одинока сільська садиба. Спуск з перевалу гірською ґрунтово-щебенюватою дорогою до північної околиці села Верхнє Водяне (р. Апшиця) /фото 54/. Від села прямуємо по короткому відрізку асфальтованої дороги по долині річки Плавуць (витік річки Апшиця) /фото 55/ до села Водиця. Тут починається гравійне покриття дороги і село Плаюц, де зустрічаються гарні та красиві будинки /фото 56/. Від північної околиці села починається відносно прямолінійний підйом по щебенюватій дорозі на перевал Калинський (673,9 м., дорога) /фото57/. Це є останній перевал давньої військової дороги. Під час підйому, за 1,2 км від перевалу, у мотоцикла ІЖ-Юпітер 3 внаслідок протирання бігового корду, розірвало покришку заднього колеса /фото 58/. Нової покришки для заміни розірваної у нас не було. Тому було вирішено тимчасово відремонтувати покришку, пройти перевал та спуститися у долину річки Тересва, де у якомусь населеному пункті можна придбати нову покришку. Після демонтажу обох коліс, переднє, ціле колесо, установили на місце заднього. Розрив камери заднього колеса /фото 59/ вдалося заклеїти великою латкою. На внутрішню поверхню розірваної покришки наклали широку латку із листа, котрий вирізали зі звичайної пластикової півлітрової пляшки. Після обережного монтажу колесо накачали до невеликого тиску. Хоча на ремонт колеса було витрачено дуже багато часу, наші зусилля не пройшли даремно. Ремонт був вдалий! На перевал Калинський тепер підіймалися повільніше, постійно стежили за станом відремонтованого колеса. На перевалі Калинський розвилка чотирьох доріг. На перевалі зустріли місцевих мотоциклістів /фото 60/. Спуск з перевалу гірською ґрунтово-щебенюватою дорогою до села Калини здійснили у дуже повільному русі. У межах села щебенювата дорога має задовільний стан /фото 61/. Після спуску з перевалу виїхали на асфальтовану дорогу, що пролягла по долині річки Тересва. Зразу розпочали пошук нової покришки у місцевого населення (купити на базарі або у магазині було неможливо). У пошуках покришки нам допомогли на АЗС селища Дубове. Там нас направили у присілок селища Дубове – село Вишній Дубовець. Місцевий житель, водій шкільного автобуса та завзятий мотоцикліст, продав нам цілу покришку, надав свій гараж для остаточного ремонту колеса і зважаючи на пізній час запропонував переночувати у нього в садибі. Оскільки в межах села знайти безпечне місце для ночівлі у наметі неможливо, ми скористалися слушною пропозицією.


Зображення
Фото 44. Стара військова дорога. Спуск крутою ґрунтово-щебенюватою дорогою з перевалу Кобилецький до селища Кобилецька Поляна


Зображення
Фото 45. Вид зі старої військової дороги на схили гори Кобила, долину річки Шопурка та садиби селища Кобилецька Поляна


Зображення
Фото 46. По старій військової дорозі до перевалу Чучок. Внизу селище Кобилецька Поляна


Зображення
Фото 47. Бруківка старої військової дороги перед перевалом Чучок. Рухаємося по відносно рівній ґрунтовій дорозі


Зображення
Фото 48. Вид з військової дороги га гору Кобила та хребет перевалу Рахівський


Зображення
Фото 49. На перевалі Чучок (717 м., дорога). Тут розвилка чотирьох доріг. Назад – до гори Сухарель, наліво – до Кобилецької Поляни, Прямо – до гори Чучок, праворуч – у долину річки Тевшак


Зображення
Фото 50. Стара військова дорога. Спуск з перевалу Чучок до присілка села Водиця у долину річки Тевшак по дуже важкій кам'янистій глибо-колійній дорозі


Зображення
Фото 51. Міст через річку Тевшак у районі присілка села Водиця. Ліворуч – на перевал на перевал Руптура (Водиця), праворуч – на перевал Чучок


Зображення
Фото 52. Стара військова дорога. Район східного схилу перевалу Руптура. Пересування по міжколійній смузі найбільш сприятливе на цій дорозі. У коліях оголилося велике каміння, що є суттєвою перешкодою під час руху. Попереду – до перевалу, назад – до річки Тевшак


Зображення
Фото 53. Стара військова дорога. Перевал Руптура або Водиця (600,1 м., дорога). Розвилка чотирьох доріг. Праворуч – по хребту до гори Піцуль, назад – до річки Тевшак, ліворуч – по хребту до гори Руптура, прямо – до села Верхнє Водяне у долину річки Апшиця


Зображення
Фото 54. Північна околиця села Верхнє Водяне. Ліворуч – до селища Великий Бичків, назад – до перевалу Руптура, праворуч – до сіл Водиця та Плаюц, перевалу Калинський


Зображення
Фото 55. Дорога до сіл Водиця та Плаюц, перевалу Калинський


Зображення
Фото 56. Південний в'їзд до села Плаюц


Зображення
Фото 57. Останній відтинок старої військової дороги. Північна околиця села Плаюц. Позаду – у долину річки Плавуць (витік річки Апшиця), Прямо – до перевалу Калинський (сідловина на залісненому хребті)


Зображення
Фото 58. За 1,2 кілометра від перевалу Калинський – місце розриву задньої покришка колеса. Демонтаж переднього та заднього коліс


Зображення
Фото 59. Велика дірка у камері – наслідок протирання бігового корду покришки


Зображення
Фото 60. Стара військова дорога. На перевалі Калинський (673,9 м., дорога). Тут розвилка чотирьох доріг. Ліворуч – по хребту до гори Апецька, праворуч – по хребту до гори Магура


Зображення
Фото 61. Село Калини. Останній кілометр військової дороги.





05.08.12. П’ятий день походу. Село Вишній Дубовець - західна околиця с. Терново



Протяжні перешкоди:

Гірська щебенювата та ґрунтова дорога - 25,4 км

Гірська асфальтна дорога - 65,2 км

Всього - 90,6 км

Локальні перешкоди - немає

Ходовий час – 4 години 55 хвилин


Зображення


Виїзд на маршрут о дев'ятий годині. По ґрунтово-щебенюватій дорозі, що пролягла вздовж річки Дубовець спустилися до центру селища Дубове /фото 62/. Тут остаточно перевірили мотоцикли, підкачали колеса та розпрощалися з нашим "рятівником". Від центру селища повернули у північному напрямку. При виїзді з селища переїхали міст через річку Тересва /фото 63/. Далі помірний підйом асфальтованою дорогою вздовж долини річки Тересва. Долина заліснена, мальовнича, з крутими схилами прилеглих хребтів. Перед селищем Усть-Чорна є місце де дорога розмита річкою, йде ремонт /фото 64/. У селищі Усть-Чорна /фото 65/ розпитали місцевих водіїв лісовозів про дорогу на перевал Присліп. З'ясувалось, що тією дорогою вже давно лісовозами не їздять. За повною інформацією ми звернулися до Усть-Чорнянського ГПРП і отримали рекомендації, щодо проходження ділянки маршруту: Комсомольськ (Німецька Мокра) – Перевал Присліп (Прислоп) – Колочава. Нам повідомили, що дорога розмита, проходження не рекомендоване, хоча и не заборонене. Ми вирішили здійснити розвідку цієї ділянки маршруту, та потім діяти за обставинами. За північною околицею селища Усть-Чорна починається гравійна дорога. Тут в'їзд у долину річки Мокрянка. Біля річища є нові альтанки для відпочинку. Далі послідовно проїжджаємо село Руська Мокра /фото 66/, та сталевий міст через річку Яновець (лівобережна притока річки Мокрянка). Потім прямуємо до села Німецька Мокра (Комсомольськ) /фото 67/. За північно-західною околицею села є міст через Мокрянку /фото 68/. Міст пішохідний, лісовози підвищеної прохідності долають річку бродом нижче за течією. Через річку переправляємося мостом /фото 69/. Звідси дорога (на картах Google вона позначена як Т0728) по ущелині потічка повинна вивести до перевалу Присліп і села Колочава. Від мосту реальної колійної дороги близько 600 метрів. Далі ґрунтовка упирається у звичайне кам'янисте русло "Присліпського" потічку /фото 70/. Дана перешкода не є характерною для мотоциклетних походів ІІІ категорії складності. Фактично, це бездоріжжя ускладнене великими камінням та водним потоком. Значні протяжні ділянки треба долати просто по водному руслу. А також є необхідність перетягувати мотоцикли через ребристі виступи каміння. Є вірогідність пробити незахищеного спеціальним кожухом днище картера коробки передач. Тому ми виконали рекомендації Усть-Чорнянського ГПРП і відмовились від походження цього відрізку маршруту. Назад попрямували через відомий пішохідний міст /фото 71/. У Усть-Чорній повідомили начальника ГПРП про результанти розвідки маршруту та відмову проходження цієї ділянки. Від Усть-Чорної попрямували до селища Дубове. Долина річки після Дубового суттєво розширюється. Далі по асфальтній дорозі проминули села Калини, Ганичі, Вишоватий, Терново. За південною околицею села Терново почали шукати місце для стоянки. Тут знайшли м’ясце стоянка у прибережній лісосмузі. Вода з річки (кип'ятити!), є дрова /фото 72/ . Місце малолюдне.


Зображення
Фото 62. У житловому масиві селища Дубове. Останні приготування перед виїздом до села Комсомольське


Зображення
Фото 63. Дорога Т0728. Міст через річку Тересва у районі північної околиці Дубового


Зображення
Фото 64. Ущелина річки Тересва у районі відновлення розмитої річкою дороги


Зображення
Фото 65. Південний в'їзд до селища Усть-Чорна.


Зображення
Фото 66. Південний в'їзд до села Руська Мокра


Зображення
Фото 67. Південний в'їзд до села Німецька Мокра (Комсомольськ)


Зображення
Фото 68. Північна околиця села Німецька Мокра (Комсомольськ). Прямо – по ущелині річки Мокрянки до гори Верх Чорної Ріки, ліворуч – через пішохідний міст, по ущелини на перевал Присліп


Зображення
Фото 69. Ущелина потічка, що тече з перевалу Присліп. Праворуч – до верхів'я річки Мокрянки, Ліворуч – до села Німецька Мокра (Комсомольськ)


Зображення
Фото 70. Русло потічка, що тече з перевалу Присліп. Тут колись була дорога до села Колочава


Зображення
Фото 71. Назад попрямували через відомий пішохідний міст річки Мокрянка


Зображення
Фото 72. Західна околиця с. Терново. Днювання





06.08.12. Шостий день походу. Західна околиця с. Терново. Днювання



Протяжні перешкоди:

Гірська щебенювата та ґрунтова дорога - немає

Гірська асфальтна дорога - немає

Всього - немає

Локальні перешкоди - немає

Ходовий час - немає



06.08.12 - день відпочинку. Днювання провели активно, займалися налаштуванням системи запалення, регулюванням роботи зчеплення. У мотоциклів у передній вилці почало текти амортизаційна рідина. Поміняти гумові ущільнювачі в умовах походу неможливо. Проте передній амортизатор ще достатньо добре працює.



07.08.12. Сьомий день походу. Західна околиця с. Терново – стоянка північного схилу г. Борок (Бірок)



Протяжні перешкоди:

Гірська асфальтна дорога - 105,4 км

Гірська щебенювата та ґрунтова дорога - 4,6 км

Всього - 110 км

Локальні перешкоди – немає

Ходовий час – 3 години 34 хвилини


Зображення


З місця ночівлі виїхали о десятій годині. По асфальтованій дорозі через село Крива дісталися селища Тересва. Тут виїхали на дорогу Н09. Річку Тересва переїхали по автомобільному мосту /фото 73/. Тут прикордонні зона буквально за п’ятдесят метрів від дороги. А за річкою Тиса – Румунія. У районі села Бедевля повернули на північний захід до села Вільхівці. Тут повертаємо на захід. Через невисокі перевали проминаємо село Вільхівці-Лази (р. Тячівець), село Угля /фото 74/, село Колодне. Далі через міст річки Теребля в'їжджаємо до Тереблянської долини. По асфальтній дорозі долині проминаємо село Чумальово /фото 75/. За селом Вільшани – крутий підйом до греблі водосховища Теребле-Ріцької ГЕС /фото76/. Вздовж берега водосховища дорога проходить через ліс, місцевість дуже красива. Далі прямуємо до села Колочава, у центрі якого цікавий пам’ятний заробітчанам /фото 77/. Потім через село Негровець та Синевир прямуємо до села Синевирська Поляна /фото 78/. За два кілометра північніше села – поворот до озера Синевир Полянське. В'їзд платний. Підйом по крутий асфальтованій дорозі, відстань близько 1,3 км. Зі сторони природної греблі озера гарний оглядовий майданчик. Посеред озера стоїть маленький острівець /фото 79/. Над озером амфітеатр відрогів гір Клева, Озерна, гори 1311,2 м. Від озера вертаємося назад у долину Тереблі. Тут повертаємо ліворуч і по гравійній дорозі їдемо до входу у ущелину річки Красний Звор. Після мосту через річку Слобода (Свобода), перед в'їздом в ущелину – шлагбаум /фото 80/. По ущелині, вздовж русла Красний Звор, пролягає важка ґрунтова велико-щебенева дорога /фото 81/. Окремі велике каміння що на дорозі сильно ускладнюють просування. Постійно приходиться маневрувати, вибираючи найбільш рівний відтинок шляху. По дорозі зустрічаються неглибокі броди через обводнене кам'янисте русло. Тут в'їзд у русло та подальший виїзд пов’язані с сильною тряскою, жорстким спрацюванням передньої вилки мотоцикла, є вірогідність втрати рівноваги. За 2,3 км від шлагбаума, у середній частини річки, розвилка чотирьох доріг і дерев'яний сарайчик /фото 82/. Звідси починається дуже крутий підйом на перевальний хребет. Дорога кам'яниста з рихлим підґрунтям /фото 83/. До верхів'я вододілу виїхали на межі можливості мотоциклів. Місцем доводилося сходити з мотоцикла і допомагати двигунові тягти мотоцикл вперед. Це була одна з найважчих ділянок маршруту. Стоянка влаштували на перехресті трьох доріг, що під північним схилом гори Борок (Бірок). Поруч занедбана лісова хижка. Місце казкове. Вода – дуже слабке джерельце біля дороги. Є дрова. У лісовій хижці жити не можна, там скрізь сиро і все покрито пліснявою. Поставили намет. Зварили вечерю. Відпочивали. Місце безлюдне.


Зображення
Фото 73. Дорога Н09. Район гирла річки Тересва. Ліворуч – залізничний міст через Тересву, праворуч – прикордонна зона, річка Тиса, Румунія, на задньому плані автомобільний міст через Тересву


Зображення
Фото 74. Південно-східний в'їзд до села Угля. Попереду долина річки Теребля


Зображення
Фото 75. Дорога Т0720. Південний в'їзд до села Чумальово (правопис з сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".)


Зображення
Фото 76. Дорога Т0720. Гребля водосховища Теребле-Ріцької ГЕС


Зображення
Фото 77. Дорога Т0720. Село Колочава. На фоні пам’ятника заробітчанам


Зображення
Фото 78. Т0724. Південно-західний в'їзд до села Синевирська Поляна


Зображення
Фото 79. Озеро Синевир з оглядового майданчику природної греблі


Зображення
Фото 80. Вхід до ущелини річки Красний Звор. Ліворуч – по долині річки Теребля до села Синевирська Поляна, праворуч – по долині річки Слобода до села Свобода


Зображення
Фото 81. Важка ґрунтова велико-щебенева дорога ущелини річки Красний Звор.


Зображення
Фото 82. Середня частина ущелини річки Красний Звор. Розвилка чотирьох доріг. Ліворуч – через річку на хребет поміж горою Борок та Озерна, праворуч – на сідловину між Вишківським та Малим Горганом, назад – у долину річки Теребля, Прямо – до хребта поміж горами Борок та Вишківський Горган


Зображення
Фото 83. Підйом на хребет поміж горами Борок та Вишківський Горган. На перевалі місце стоянки





08.08.12. Восьмий день походу. Стоянка північного схилу г. Борок (Бірок) – стоянка "Ходорів"



Протяжні перешкоди:

Гірська щебенювата та ґрунтова дорога - 9,5 км

Гірська асфальтна дорога - 37,1 км

Рівнинна асфальтна дорога - 94,2 км

Рівнинна гравійна та ґрунтова дорога - 5,2 км

Всього - 146 км

Локальні перешкоди:

північно-західний відріг г. Вишківський Горган з перевальною точкою 1299 м

головний Вододільний Карпатський хребет з горою 1280 м

г. Магура 1107,0 м

перевал Торуньський (930,6 м., авто)

перевал Вишківський (986, авто)

Ходовий час – 7 годин 30 хвилин


Зображення


Ранок на стоянці північного схилу г. Борок зустрів нас сонячною погодою /фото 84/. На маршрут вийшли о дев'ятій годині. Зробивши розвідку західної грузької ґрунтової дороги (веде у долину річки Лопушна) /фото 85/, ми вирішили обійти це непрохідний відтинок маршруту північною дорогою, що пролягла головним Вододільним Карпатським хребтом. З розвилки трьох доріг рухаємося дуже важким підйом ґрунтовою та ґрунтово-щебеневою дорогою, по західному схилу гори Вишківський Горган до перевальної точки 1299 м. (поруч вершина 1306,5 м, найвища точка мотоциклетного походу, головний Вододільний Карпатський хребет) /фото 86/. З Купола гори 1306,5 м дуже крутий спуск до сідловини (розділяє витоки струмка Бранище (р. Лопушна, р. Ріка) та витоки р. Синя Магура (р. Свіча, р. Дністер) /фото 87/. Далі дуже крутий двоступінчатий підйом на гору 1280 м. З ходу на перший підйом не виїхали. Довелося розвантажувати мотоцикли і штовхати їх у гору. Перед безпосереднім підйомом на купол гори 1280 м, було замінено ведучу зірочку силової передачі з 20 зубців на 15 зубців /фото 88/. Це сильно збільшило тягу мотоцикла! З гори 1280 м спуск по хребту ґрунтовою дорогою, тут випадково на узбіччі знайшли білі гриби /фото 89/. Далі через гору Магура 1107,0 м. по суцільному спуску дісталися до перевалу Торуньський (930,6 м., авто) /фото 90/. Спуск з перевалу асфальтовою дорогою Р21 до села Вишків (міст через р. Мізунька). Далі підйом на перевал Вишківський /фото 91/. З перевалу суцільний спуск асфальтовою дорогою до мосту річки Свіча /фото 92/ та селища. Вигода. Тут кінець категорійної ділянки походу. Від селища Вигода прямуємо до міста Долина. Звідси повертаємо на північний захід і по дорозі Н10 проминаємо місто Болехів. Від Болехіва їдемо до міста Стрий. У районі розвилки доріг Н10 та Т1409, на міст через річку Стрий ми не поїхали. Намагаючись скоротити шлях, поїхали асфальтною дорогою Т1409 через села Слобідка, Верчани, Гайдутчина, селище Дашава, села Корнелівка. У районі села Нове Село повернули на північ і по ґрунтово-гравійній дорозі дісталися села Руда. Звідси по асфальтній дорозі через населенні пункти: селище Гнездичів, місто Жидачів виїхали на дорогу М12. Нажаль дорогу ми не скоротили. Проте у нитку маршруту було вписаний п’яти кілометровий відтинок красивої ґрунтово-гравійної дороги – Нове Село – Руда. Від міста Жидачів їдемо на північний захід дорогою М12. Проминули міст через Дністер, села Заліски і Жирова і дісталися міста Ходорів. У районі східної околиці міста є великий Ходорівський ставок. Однак місце доволі людне, для спокійної ночівлі не підходяще. Тому прямуємо далі і за 3 км на схід від села Вовчатичі, за 200 метрів по ґрунтовій дорозі від автотраси, у пологій балці, стаємо на стоянку. Місце безлюдне. Води немає.


Зображення
Фото 84. Ранок на стоянці північного схилу г. Борок. Прямо – у долину річки Теребля, праворуч – на гору Борок, назад – по ґрунтовій грузькій дорозі у долину річки Лопушна, село Лопешне, ліворуч – ґрунтова щебенювата дорога до головного Вододільного Карпатського хребта


Зображення
Фото 85. Грузька ґрунтова дорога у долину річки Лопушна, село Лопушне. При нагоді можна скористатися для спуску у село Лопушне


Зображення
Фото 86. Головний Вододільний Карпатський хребет. У районі найвищої точки мотоциклетного походу. Попереду гора 1306,5 м. Ліворуч – Долина річки Лопушна, назад – гора Вишківський Горган, праворуч – долина річки Синя Магура


Зображення
Фото 87. Важкий підйом на перший крутосхил гори 1280 м. Прямо – за сідловиною крутий спуск з гори 1306,5 м по гірські ґрунтово-щебенюватій дорозі. За горою 1306,5 видніється гора Вишківський Горган. Праворуч – гора Борок. Між горою Вишківський Горган та Борок – ущелина річки Красний Звор


Зображення
Фото 88. Головний Вододільний Карпатський хребет. Перед безпосереднім підйомом на купол гори 1280 м, було замінено ведучу зірочку силової передачі з 20 зубців на 15 зубців


Зображення
Фото 89. Спуск по хребту ґрунтовою дорогою з гори 1280 м, тут випадково на узбіччі знайшли білі гриби


Зображення
Фото 90. Дорога Р21. Перевал Торуньський (930,6 м., авто). Праворуч – по головному Вододільному Карпатському хребту до гори Вишківський Горган, ліворуч – по хребту до гори Чорна Ріпа, назад – до села Торунь, Прямо – до села Вишків


Зображення
Фото 91. Дорога Р21. Перевал Вишківський (986, авто). Останній гірський перевал мотоциклетної спортивного походу


Зображення
Фото 92. Дорога Р21. Міст через річку Свіча. Тут закінчується категорійна частина походу. Попереду селище Вигода





09.08.12. Дев'ятий день походу. Стоянка "Ходорів" – стоянка "Трушки"



Протяжні перешкоди:

Рівнинна ґрунтова дорога - 0,3 км

Рівнинна асфальтна дорога - 470,7 км

Всього - 471 км

Локальні перешкоди – немає

Ходовий час 11 годин 15 хвилин


Зображення


Виїзд на маршрут сьомій годині тридцять хвилин. Зі стоянки проїхали 200 м ґрунтової дороги і повернули праворуч, на схід, на дорогу М12. Перед нами територія Подільського горбогір'я, так званого Опілля. Послідовно проїжджаємо село Княгинині та міст через річку Свірж, потім село Загір’я. В місті Рогатин спочатку повернули ліворуч, на північ та зразу ж переїхали мостом річку Гнила Липа Далі зновуповороб на схід. Попереду село Пуків, а за ним підйом на вододіл річок Студений Потік та Нараївка. Далі їдемо по долині річки Нараївка через села Підвисоке та Куряни. У районі села Павлів значний підйом на вододіл річок Нараївка та Золота Липа. Тут абсолютна висота становить 427 метрів – найвища точка не тільки денного переходу, а і всієї рівнинної частини мотоциклетного походу. З високого вододілу спускаємося до міста Бережани. Місто старовинне, дуже красиве. У центральній частині міста на дорогі збереглася бруківка. Далі прямуємо до міста Тернопіль /фото 93/. Проїзд через місто прямолінійний. Тільки центральну частину об'їхали вулицями, що розташовані праворуч. У східній частині Тернополя, на кільцевій розв'язці повертаємо на північний схід – дорога М19. Далі послідовно проїжджаємо міста Збараж, Ланівці, селище Ямпіль. До Житомирської області в'їжджаємо через Любарський район /фото 94/. Далі міста Козятин, Сквира. У районі села Шамраївка пересікли долину річки Роставиця. Звідси близько семи кілометрів до повороту на місце стоянки. На стоянку стали за 100 метрів ґрунтової дороги від автотраси, у лісосмузі, за 3,5 км північніше села Трушки. Місце безлюдне. Води немає.


Зображення
Фото 93. Дорога М12. Західний в'їзд до міста Тернопіль


Зображення
Фото 94. Дорога Р32. Західний в'їзд до Любарського району Житомирської області





10.08.12. Десятий день походу. Стоянка "Трушки" – місто Жовті Води



Протяжні перешкоди:

Рівнинна ґрунтова дорога - 1,7 км

Рівнинна асфальтна дорога - 372,3 км

Всього - 374 км

Локальні перешкоди

Ходовий час – 9 годин 10 хвилин


Зображення


Зі стоянки "Трушки" виїхали о восьмій годині. Через село Фурси в'їжджаємо до міста Біла Церква. Тут орієнтування просте – Сквирське шосе, вулиця 50 років Перемоги, проспект Князя Володимира, вулиця Леваневського. На сході від міста розв'язка автомобільних доріг Р32 та М05. Звідси прямуємо по дорозі Р32 до повороту на село Томилівка. У східної околиці села Томилівка невеличкий мішаний гай /фото 95/. Тут початок ґрунтової дороги, що через заплавні луки виводить до залізобетонного мосту через річку Рось /фото 96/. Чиста річкова вода спокійно протікає поміж берегів. Пообіч берегів росте латаття жовте. Місце дуже красиве. З мосту рушаємо до села Бирюки. Від села по асфальтовій дорозі прикуємо до дороги Р04. У районі села Довгалівське звернули на дорогу Т1017 та через селище Рокитне дісталися міста Миронівка /фото 97/. Звідси по дорозі Н01 послідовно проїжджаємо міста Корсунь-Шевченківський /фото 98/, Городище, Сміла та Знам'янка. Від Знам'янки по дорозі М04 проїжджаємо місто Олександрія /фото 99/. Звідси прикуємо до села Куколівка. Від Куколівки близько 43 кілометрів і ми в Жовтих Водах. Похід завершено.


Зображення
Фото 95. Ґрунтова дорога невеличкого мішаний гаю східної околиці села Томилівка


Зображення
Фото 96. Річки Рось. Міст, що з’єднує села Томилівка та Бирюки. Прямо – до міста Біла Церква, ліворуч до села Бирюки, праворуч – до села Томилівка


Зображення
Фото 97. Перехрестя доріг Т1017 та Н01. Місто Миронівка


Зображення
Фото 98. Дорога Н01. Північно-західний в'їзд до міста Корсунь-Шевченківський


Зображення
Фото 99. Дорога М04. Західний в'їзд до міста Олександрія.


4.1. Карта мотоциклетного походу



Переглянути карту мотоциклетного походу можна за посиланням:
https://maps.google.com/maps/ms?msid=20 ... f992&msa=0
Аватар користувача
JUK
Старая гвардия
Повідомлень: 1653
З нами з: 13 березня 2011, 11:45
Мотоцикл: JAWA 638
Дякував (ла): 66 разів
Подякували: 159 разів
Контактна інформація:

Re: Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Повідомлення JUK »

:super: Як цього разу вiв себе Юпiтер , не ламався ? Дорога все ж таки важкувата була .
Аватар користувача
Никòла
los Relajados
Повідомлень: 3188
З нами з: 07 серпня 2009, 13:19
Мотоцикл: 350-638-1-03
Звідки: Днепропетровск
Дякував (ла): 394 рази
Подякували: 299 разів
Контактна інформація:

Re: Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Повідомлення Никòла »

Солидно! Молодцы! :super:
Аватар користувача
Well
ВЕТЕРАН
Повідомлень: 3656
З нами з: 23 травня 2009, 21:33
Мотоцикл: Honda VFR750F rc36 + Suzuki DRZ400S
Звідки: Киев
Дякував (ла): 157 разів
Подякували: 191 раз
Контактна інформація:

Re: Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Повідомлення Well »

достойно!!!
Удача - смелых любит!

http://www.bikepics.com/members/well/

Зображення
Аватар користувача
mototourism
ньюб
Повідомлень: 19
З нами з: 25 червня 2012, 20:18
Мотоцикл: ИЖ Юпитер 3
Дякував (ла): 7 разів
Подякували: 4 рази
Контактна інформація:

Re: Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Повідомлення mototourism »

JUK писав::super: Як цього разу вiв себе Юпiтер , не ламався ? Дорога все ж таки важкувата була .
Після кримського походу 2011 року "Через Кримські гори до керченських грязьових вулканів та Арабатської стрілки" http://roker.kiev.ua/forum/viewtopic.php?f=28&t=2541 у мого мотоцикла довелося колоти коробку передач. Повністю замінив усі вали та шестерні.
У 2012 році похід Карпатськими горами пройшов безаварійно. Коли проходили відтинок Карпатського Вододільного хребта (восьмий день походу), довелося поміняти ведучу зірочку 20 зубців на зірочку у 15 зубців. Звісно, тяга після цього у мотоцикла значно збільшилася.
Аватар користувача
mototourism
ньюб
Повідомлень: 19
З нами з: 25 червня 2012, 20:18
Мотоцикл: ИЖ Юпитер 3
Дякував (ла): 7 разів
Подякували: 4 рази
Контактна інформація:

Re: Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Повідомлення mototourism »

Шановні Никòла та Well, дякую за відгук
kolchak
рокер
Повідомлень: 169
З нами з: 31 жовтня 2012, 22:17
Мотоцикл: И ЯВА
Звідки: АР Крым г.Саки
Дякував (ла): 0
Подякували: 4 рази
Контактна інформація:

Re: Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Повідомлення kolchak »

На такой резине дальше 1 км от шиномонтажа отдаляться :shothead:
Аватар користувача
Dimka
уважаемый
Повідомлень: 681
З нами з: 23 травня 2009, 22:17
Мотоцикл: Jawa 634-7-00 12V
Звідки: Шостка-Киев
Дякував (ла): 31 раз
Подякували: 9 разів
Контактна інформація:

Re: Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Повідомлення Dimka »

Молодцы! Жаль, что стиль написания отчета четко продиктован типом поездки =( А так хочется более душевного описания.
П.С. Расхода топлива так и не увидел)
Аватар користувача
mototourism
ньюб
Повідомлень: 19
З нами з: 25 червня 2012, 20:18
Мотоцикл: ИЖ Юпитер 3
Дякував (ла): 7 разів
Подякували: 4 рази
Контактна інформація:

Re: Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Повідомлення mototourism »

kolchak писав:На такой резине дальше 1 км от шиномонтажа отдаляться :shothead:
Вообще то отдалились на 2192 километра. Шиномонтаж в горох? Зачем он там нужен? Ехать в горы и рассчитывать на помощь шиномонтажной конторы, вот это действительно :shothead: . А то, что покрышку горная дорога "съела", большой беды нет. На то оно голова и руки, чтобы покрышку с камерой отремонтировать.
Аватар користувача
mototourism
ньюб
Повідомлень: 19
З нами з: 25 червня 2012, 20:18
Мотоцикл: ИЖ Юпитер 3
Дякував (ла): 7 разів
Подякували: 4 рази
Контактна інформація:

Re: Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Повідомлення mototourism »

Dimka писав:Молодцы! Жаль, что стиль написания отчета четко продиктован типом поездки =( А так хочется более душевного описания.
П.С. Расхода топлива так и не увидел)
Спасибо за отзыв. Вы правильно заметили, данный отчет написан по правилам спортивного мотоциклетного туризма (кстати, здесь отчет не полный). Тут не до внутренних переживаний туриста. Хотя, переживаний, эмоций, моментов частичного разочарования было более чем достаточно.
О расходе топлива было написано в полном отчете, здесь не указал. Трудно сказать о расходе топлива горной и равнинной части маршрута. А на весь поход расход составил 4,47 литра на 100 км.
Аватар користувача
Well
ВЕТЕРАН
Повідомлень: 3656
З нами з: 23 травня 2009, 21:33
Мотоцикл: Honda VFR750F rc36 + Suzuki DRZ400S
Звідки: Киев
Дякував (ла): 157 разів
Подякували: 191 раз
Контактна інформація:

Re: Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Повідомлення Well »

интересно будет повторить Ваш подвиг на внедорожнике)
Удача - смелых любит!

http://www.bikepics.com/members/well/

Зображення
Аватар користувача
Syava
Старая гвардия
Повідомлень: 2116
З нами з: 28 травня 2009, 10:57
Мотоцикл: Jawa 360, Honda XL400VN
Звідки: м.Ірпінь, Київська обл.
Дякував (ла): 379 разів
Подякували: 60 разів
Контактна інформація:

Re: Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Повідомлення Syava »

интересно будет повторить Ваш подвиг на внедорожнике)
А смысл интереса повторять на японском внедорожнике асфальтный маршрут?
протяжність асфальтованих доріг – 2081,12 км.
Протяжність ґрунтових – 111,18 км.
Тф и на ВФРе так же ездил.
Вот советским дорожникам, то есть их владельцам - честь и хвала!
Аватар користувача
Well
ВЕТЕРАН
Повідомлень: 3656
З нами з: 23 травня 2009, 21:33
Мотоцикл: Honda VFR750F rc36 + Suzuki DRZ400S
Звідки: Киев
Дякував (ла): 157 разів
Подякували: 191 раз
Контактна інформація:

Re: Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Повідомлення Well »

111.8 км грунтовой дороги... мне по фоткам места понравились)
Удача - смелых любит!

http://www.bikepics.com/members/well/

Зображення
Аватар користувача
mototourism
ньюб
Повідомлень: 19
З нами з: 25 червня 2012, 20:18
Мотоцикл: ИЖ Юпитер 3
Дякував (ла): 7 разів
Подякували: 4 рази
Контактна інформація:

Re: Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Повідомлення mototourism »

Syava писав:
интересно будет повторить Ваш подвиг на внедорожнике)
А смысл интереса повторять на японском внедорожнике асфальтный маршрут?
И в дождь и по сухой погоде дорогой Рахов – Косовская Поляна – Кобылецкая Поляна – долина речки Тюшак – село Калини, на японском мотоцикле проехать можно и нужно. Смысл есть. Хотя в отчете и не написано о красоте хребтов-отрогов Свидовца, но местность вдоль военной дороги и вправду очень красивая. Кроме того, с этой дороги есть логичные выходы на горний массив Свидовец. А этот массив явное "высокогорье" для спортивного мотоциклетного туризма и для навороченных "японцев" то что надо.
Аватар користувача
mototourism
ньюб
Повідомлень: 19
З нами з: 25 червня 2012, 20:18
Мотоцикл: ИЖ Юпитер 3
Дякував (ла): 7 разів
Подякували: 4 рази
Контактна інформація:

Re: Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Повідомлення mototourism »

Well писав:111.8 км грунтовой дороги... мне по фоткам места понравились)
Для меня самое сложное место – район Вишковского Горгана. это восьмой день похода. Там, всего немногим более девяти километров вытрясли всю душу. Очень крутые склоны и крупнообломочные камни на непрочном грунте дороги не давали толком подняться на гору. Так что пришлось прямо по месту менять ведущую звездочку, с 20 зубцов на 15.
Аватар користувача
Well
ВЕТЕРАН
Повідомлень: 3656
З нами з: 23 травня 2009, 21:33
Мотоцикл: Honda VFR750F rc36 + Suzuki DRZ400S
Звідки: Киев
Дякував (ла): 157 разів
Подякували: 191 раз
Контактна інформація:

Re: Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Повідомлення Well »

есть еще вариант на джипе там проехать))) в любом разе я понял что эта дорога по красоте достойна того что б там побывать.


спасибо огромное за отчет и фото. вы толкаете на подвиги)))
Удача - смелых любит!

http://www.bikepics.com/members/well/

Зображення
Аватар користувача
mototourism
ньюб
Повідомлень: 19
З нами з: 25 червня 2012, 20:18
Мотоцикл: ИЖ Юпитер 3
Дякував (ла): 7 разів
Подякували: 4 рази
Контактна інформація:

Re: Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Повідомлення mototourism »

Well писав:есть еще вариант на джипе там проехать
На джипе по всем грунтовым дорогам нашего мотоциклетного похода проехать можно. Единственное, в районе озера Синевир, где находиться въезд в ущелье Красный Звор, есть шлагбаум. Хотя здесь и Синевирский природный парк, договориться о проезде через район Вишковского Горгана думаю, можно. Для наглядности посмотрите Фото 80. Вхід до ущелини річки Красний Звор.
PS мототехника под шлагбаумом проходит с маленьким наклоном :100:
Аватар користувача
Well
ВЕТЕРАН
Повідомлень: 3656
З нами з: 23 травня 2009, 21:33
Мотоцикл: Honda VFR750F rc36 + Suzuki DRZ400S
Звідки: Киев
Дякував (ла): 157 разів
Подякували: 191 раз
Контактна інформація:

Re: Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Повідомлення Well »

если я правильно понял, то я на гружоном выфере туда заехал... когда со Славиком заезд на Синевир искали)

а вот мне интересно, почему вы ездите в походы на столь старой технике? дань старым временам или отсутствие спонсорства?
Удача - смелых любит!

http://www.bikepics.com/members/well/

Зображення
Аватар користувача
busa
Старая гвардия
Повідомлень: 795
З нами з: 18 вересня 2011, 07:00
Мотоцикл: Jawa 634-5,1977 г.в.
Звідки: Одесская обл.,г. Балта
Дякував (ла): 7 разів
Подякували: 14 разів
Контактна інформація:

Re: Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Повідомлення busa »

Dimka писав:Молодцы! Жаль, что стиль написания отчета четко продиктован типом поездки =( А так хочется более душевного описания.
:100: отчет суховат,наверное все красочные эмоции от поездки навсегда останутся в памяти МОТО-ПУТЕШЕСТВЕНИКОВ.
А так .. впечатляет :super:
Ездить быстро-любить крепко..
Аватар користувача
mototourism
ньюб
Повідомлень: 19
З нами з: 25 червня 2012, 20:18
Мотоцикл: ИЖ Юпитер 3
Дякував (ла): 7 разів
Подякували: 4 рази
Контактна інформація:

Re: Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Повідомлення mototourism »

Well писав:а вот мне интересно, почему вы ездите в походы на столь старой технике? дань старым временам или отсутствие спонсорства?
Мой мотоцикл 1977 года выпуска. Купил ИЖ Юпитер-3 через комиссионный магазин в 1988 году и с тех пор на нём катаюсь. Для меня мотоцикл это средство достижения цели, а цель – пройти спортивный поход. Без крепкой и надежной техники добиться успеха просто невозможно. Да и возможные поломки во время похода в любом случае ты должен устранить сам и в этом случае простота конструкции мотоцикла есть жирный плюс. Думаю, что советская мотоциклетная промышленность выпускала хоть и грубую, но достаточно крепкую технику. И при систематическом уходе "наши" мотоциклы будут ездить.
Аватар користувача
Лях
Майстер
Повідомлень: 3989
З нами з: 26 січня 2010, 13:22
Мотоцикл: Honda Transalp 600V
Звідки: Хмельницька обл.
Дякував (ла): 426 разів
Подякували: 282 рази
Контактна інформація:

Re: Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Повідомлення Лях »

Дякую за звіт! Супер! :super: Мій Вам респект і пошана! Зображення
TA600 youtube Сайт
Аватар користувача
mototourism
ньюб
Повідомлень: 19
З нами з: 25 червня 2012, 20:18
Мотоцикл: ИЖ Юпитер 3
Дякував (ла): 7 разів
Подякували: 4 рази
Контактна інформація:

Re: Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Повідомлення mototourism »

Дякую за відгук
Cracker
ньюб
Повідомлень: 8
З нами з: 16 квітня 2010, 14:38
Мотоцикл: Ява 638>Suzuki XF650 Freewind
Дякував (ла): 0
Подякували: 0
Контактна інформація:

Re: Мотоциклом по старій карпатській дорозі: Рахів – Калини

Повідомлення Cracker »

:super: :super: :super:
Відповісти

Повернутись до “Дальнобой (отчеты, приглашения и т.д.)”

Хто зараз онлайн

Користувачі, які зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів