Сижу от слухаю 5FDP і потягнуло мене написать мемуарчик. В тему про Gemoroi не бачу сенсу писать, а це флудільня тому писатиму тут. Недевно я зрозумів декілька речей в Україні дійсно вміють варити нормальне пиво по нормальній ціні, я тепер пью тільки Бердичівське а недавно на прилавках я побачив Бердичівське "Пшеничне" взагалі шик. А також якщо хотіти і поставити перед собою ціль можна добитись майже всього. А от про цілі детальніше. Все почалось тоді коли нам потрібно було починать шукать місце для практики. Першим ділом я вирішив піти в автобусний парк. Недавно до нас на Троєщину перенесли автобусний парк з Петрівки. Добиратись до нього не проблема, пішки на рослабоні 20-30хв, тим паче що я люблю пішки ходить. Прийшов в автобусний парк, йду в відділ кадрів. Кажу така от фігня треба практику пройти. На мене так подивились наче перший раз таке чують. Почали мені росказувать що треба їхать на центральний офіс КП "Київпастранс" на Набережне шосе, 2. А там якщо я заключу договір і якщо мене направлять саме в цей автобусний парк то тоді будь ласка. Ну я розвернувся і пішов думаючи що це зараз почнеться біготня по кабінетам і катання по Київу туди сюди... Додому я пішов як завжди не самим коротким шляхом. На Пухівській багато СТО і я вирішив пройтись по ним.

Куди не зайду або не треба або кажуть відверто в очі печатку поставим але ти будеш ходить дивитись як хтось щось робить може щось дадуть покрутить а так будеш дивитись і прибирать і грошей ти не отримаєш ні копійки. І то з мене робитимуть ходовика або може буть моториста. Коли я кажу що я якби навчаюсь на автоелектрика і хотів би практику проходить по спеціальності на мене отак от повидивлись О_О і все. Ну ладно х*й з вами. Засмучений йду додому, думаю що і як робить. На крайняк батя ставить печатку я з ним півтора місяці катаюсь на Крим заношу в ліцей 200грн і хай вони застреляться. На наступний день після навчання пройшовся по району і все було так само. І тут я розумію що без своїх людей буде напряжно. Телефоную корешу з села який мене з дитинства знає. З яким не один літр було випито, не раз я його синім додому возив... Він вчився на автослюсара і пару років працював на СТО і в нього там лишився кореш працювать. Звоню до Антохи кажу так то й так попитай у своїх а я потім наберу тебе. Ввечері телефоную, і чую такі слова... Практикант корешу треба такий щоб знав що робить і крутив днями гайки але я ні копійки не отримую. Афігєть політика я працюю повний робочий день катаюсь на Виноградар за свій рахунок і тільки в - ухожу. Ееее ні так не піде, відбій. Є варіант за 70 км від Київа на вантажному СТО працювать. Повноцінна зарплатня, можливість працювать по спеціальності. Повноцінне СТО з станочним парком і купоюобладнання. Там тиждень живеш а на вихідні додому. Але ліцей сказав що ми маємо тільки в Київі практику проходить. Вирішив на форумах написать. Написав тут і на ORM(offroadmaster.com) так як це єдині Укр. форуми не малих розмірів на яких я завісаю. Тут по суті тільки
Fazer відгукнувся. На ORM поступила єдина пропозиція це в Боярці але кожен день їздить теж не прикольно. На наступний день топаю додому слухаю музику і тут музика тухне і в кармані відчувається вібрація. Дістаю телефон, якийсь лівий номер. Беру слухавку...
-Алло, Саша?
-Так, я вас уважно слухаю.
-Я по поводу практики, интересует ещё?
-Так звісно!
-Есть СТО на м.Сирец, хозяин не против вас взять на практику он читал вашу тему на ORM но он не может с вами связаться так как в бане. Могу продиктовать номер пообщаетесь с ним. Можете записать?
-На жаль записать не можу, так як йду по вулиці. Не були б ви люб'язні скинути номер СМС-кою?
-Не вопрос...
-Дякую.
-Удачи.
Йду собі далі, через пару хвилин приходить СМС. Думаю сенс тягнути, наберу та поговорю. Набераю...
-Алло, Олександр Сергійович?
-Да.
-Мені ваш телефончик дали, телефоную стосовно практики.
-Да-да я понял. Читал вашу тему. Наше СТО занимается ремонтом и тюнингом в основном китайских джипов но так же делаем и другие, находимся на м.Сирец.
-Так, мені в принципі цікаво. Сенс вирішувать такі питання по телефону? Давайте я завтра приїду і на місці поговорим?
-Я такого же мнения, работаем с 10-ти приезжай. Приедешь на Сирец наберешь, я расскажу как идти.
-Дякую, до завтра.
-Не за что. Пока.
Ну це вже хоч щось, хотілось би все таки на вантажне СТО так як там є можливість попрактикуватись з толковим автоелектриком. Купа думок і ідей... Думаю закінчу ліцей і піду вже потім туди працювать, тим паче що це батін друг не один рік разом працювали. Пристоять 100% А це все було в четверг ввечері. Я ж староста, навчання закінчилось, сидим на практиці в майстерні. Все одно нічого по суті не роблю хожу х*ї пінаю. Поїду завтра на СТО. Зганяв на СТО, поговорили, показали все. Кажуть роботи купа, аби ти працював, хочеш гайки крутитимеш, захочеш будеш пробувать машини латать, бампери варить... Мене в принципі все влаштовує, добиратись не проблемно 1.5 години і я на місці. І при тому їду я бескоштовно. В понеділок забираю всі документи щоб в вівторок їхать оформлятись. Документи зроблені аби як... Розпитую у мастачки шо і як. І тут ми зупиняємось на пункті 1.7 Перерахувати на рахунок ліцею, після відрахування всіх обов'язкових платежів, 50% заробітної плати учнів на рахунок ліцею(Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань професійно-технічної освіти"). На рахунок ліцею гроші ніхто не скидає ми налічкою маємо по 200 грн принести. Ну понятне діло куди ці всі гроші йдуть. Ну фіг з ними. В вівторок їду на СТО заключать договір. Зі мною за компанію їде кореш з села який живе на одну зупинку далі від мого ліцею. Приїжаєм, він гуляє я йду до директора. Він сідає читає договір і починається дискусія стосовно пунку 1.7. Каже якщо гроші не переводяться на рахунок. То хай або новий договір друкують або викреслють і ставляють печатку свою, та і взагалі договір зроблений як попало... Вихожу, звоню мастачці пояснюю ситуацію, в відповідь чую"Або хай сам закреслить, договір інший ніхто не робитиме, або шукай інше місце для практики..." Ах так значить? Я злий, думаю що робить. Телефоную баті, порадитись з ним, а він саме на завантаженні стоїть. Думав щоб поїхать в ліцеї порішать трохи справи, але в одночас думаю я вже не мала дитина, сам буду вирішувати проблеми, після Майдану мені пофіг практично на все. Не дарма є фільм "Зима що нас змінила", так от ця зима змінила і мене, я зрозумів що досить жити в ярмі і прогинатись під всіх. Потрібно ламать систему... Так от батя каже в тебе час ще є двіжуй в ліцей і говори з завучами. В мене злість, нерви... Купую пляшку "Бердичівського" випиваю, більш менш заспокоєний їду в ліцей. В ліцеї у нас 3 завуча. Одна завучка взагалі золота людина, спокійна, можна нормально поговорить. Вирішив йти до неї одразу. Зайшов поговорив, але вона мені з цим питанням не може допомогти. Вирішив йти до завуча, більш менш нормальний мужик, але трохи дєрзкий при бажанні можна знайти спільну мову. Йду до нього, фак, а його нема. Остання завучка яку боїться весь ліцей, вона реально чорнорота... Верещить на всіх, командує... Але виходу нема. Перехрестився і з словами ну Боже поможи йду в кабінет. Йду повільно. Але з діловим і серйозним лицем. Це виглядало мабуть так...

Підхожу і питаю:
-Олена Володимирівна, Добрий день!
-Добрий.
-У мене проблемка є одна...
-Кажи сина, я тебе уважно слухаю(І тут я стою ва*ує від того що вона не кричить а спокійно говорить)
-Пояснив їй проблему, і тут вона каже...
-Я не можу тобі допомогти або шукай іншу практику або йди до директора.(Стою і думаю, ага х*й там. Знову всі будуть посилать та і джипи і офроуд це моя слабкість з дитинства. І тут заходить в кабінет до нас моя мастачка)
-Завучка давай їй щось втирать, мол щоб знайшла мені практику. На що я відповів дякую, не можете мені допомогти ви, спробую до директора сходить.
Йду одразу до директора, а його нема. Ладно завтра до нього піду. Злий, засмучений, всі думали я добрий, ага звісно...

В середу в 8.15 я стою під кабінетом директор. Вже почався урок, його нема. Пройшов урок а його нема. Почався другий, виходить завучка(та що зла). Питає:
-Ти що будеш його стоять день чекать?
-Треба буде буду день стоять, треба буде і два постою. Я просто так не здамся.
-Зараз я до нього зателефоную.
Дістає телефон, набирає.
-Анатолій Петрович, Добрий ранок! Ви сьогодні будете? Тут учень хоче щоб ви особисто йому договір підписали.
Подякував їй, вона зникла за горизонт. Через 15хв приходить директор. Йду за ним в кабінет. Захожу приблизно так в кабінет...

Починається діалог:
-Анатолій Петрович, у мене є проблемка стосовно договору на практику. А саме проблемка з пунктом 1.7. Вчора ходив до Яременко вона сказала що не може мені допомогти і щоб я йшов до вас.
-Ти не перший з такою проблемою. Але що я можу сказать. Якщо твого начальника не влаштовує цей пункт то хай викреслить його.
-Але мій начальник не хоче брати на себе відповідальність. І так як всеодно гроші на ліцей ми віддаємо готівкою. То він попросив щоб ви викреслили і поставили печатку.
-Ну ти розумієш, я ж не можу вносити змінити до договору він прийнятий Верховною "З"Радою і почалось бла-бла-бла...
-По перше договір ви друкували самі! По друге раз ви його друкували самі то зміни ви можете вносить. Так як кожен ліцей чи ПТУ самі друкують договори і можуть вносити зміни. І ви не хочете вносить зміни, і перекидуєте відповідальність на підприємців. Це не правильно, і не спарведливо. І тут він всосав. Думав на тормозах мене спустить і все. Та не тут то діло було. Як каже мій одногрупник "Та я вас всіх ще маленькими є*ав". Викликає завучку. Починає директор їй росказувать що і як. І тут завучка така каже "Так він вчора приходив до мене з цією проблемою і сказав я з вами говорить не буду я буду говорить тільки з директором...". Стою і думаю ах ти ж гнида нещасна, прийшла і брешеш тут скотиняка ти така. Починає мені росказувать що давай ми тобі знайдем практику і все, ми дітям не раз знаходили місця в все добре...
І тут я вже з таким лицем стою перетворюсь в звіря...

-Раз ви дітям знаходили місця так чому ж ви не заключаєте самі договора з СТО і не направляєте дітей? Ви мені зараз запропонуєте практику де я буду місяць ходить просто так і потім зі степендії маю віддати вам 200грн? Так діла не буде! Знайдете мені практику по спеціальності хоча б з мінімальною зарплатою, я тоді згоден.
-А чому тільки автоелектриком? Анатолій Миколайович(Майстер мій з яким я машини кручу на практиці) самий класний автоелектрик, він тебе всьому навчить, будеш їздить в ліцей на практику і все...
-Олена Володимирівна, вибачте мене звісно але якого дідька я прийшов на автоелектрика вчитись? Якщо з мене робитимуть ходовика чи моториста? У нас з групи пішли на практику на радіатори, їх влаштовує таке. А мене НІ! Я прийшов вчитись на автоелектрика, бо я хочу отримати знання та досвід саме в цій сфері. Так Анатолій Миколайович може навчить різним речам, але це все не те. Я можу і в ліцеї лишитись на практику. Але ви тоді лишаєтесь без грошей, і я житиму в гуртожитку, так як мені вже трохи набридло кожен день о 6тій ранку вставати. Вона зрозуміла що говорить безтолку і пішла... Продовжуєм розмову з директором.
-Анатолій Петрович, так що будем робить?
-Нуу... Ти розумієш...
-Так я розумію, що ви не хочете брати відповідальність на себе і підприємець теж не хоче. Треба це якось вирішувати...
-Скажи своє П.І.Б та групу. Я поговорю з твоїм майстером, подивлюсь твої оцінки. І якщо ти такий справедливий, чесний і хочеш працювать то я візьму на себе відповідальість і викреслю...
Я вихожу з кабінета і кажу в пів голосу...

Поїхав я додому. На наступний день трамваї не їздять в депо забостовка, я сижу вдома. Ввечері лежу дивлюсь фільм, телефон звонить, гля мастачка ... Беру слухавку.
-Саша, Добрий Вечір.
-Добрий.
-Саша, скоро ж Новий Рік, треба газету зробить...
-Добре, я щось придумаю...
-Ти з директором щось вирішив?
-Поки що нічого...
-Пару разів підприємці самі викреслювали, а щоб директор викреслював такого ще не було...
-Ну... Все бувває перший раз.
-Ну ти ж завтра будеш?
-Думаю так...
-Ну тоді до завтра.
-Допобачення.
В пятницю їду в ліцей. Першим ділом мені майстер по слюсарці росказує що приходив директор і питав про мене. Але від нього фіг що допитаєшся буде прикалуватись тільки. Прийшов Миколайович, погововрив з ним. Він нагадав йому про 2102, нагадав про те що я його гольф не один раз робив. Показав оцінки, показав що Н-ок в мене майже нема, а якщо і є то всі закриті. Ну я ж в надії що все буде добре, з договорами рушаю до директора. Хвилин 10 почекав його і він прийшов. Захожу в кабінет...
-Добрий ранок.
-Добрий, так от ти хто у нас.
-Хто я?
-Кращий слюсар...(Стою і думаю "Шта?"О_О)
-Так що будем робить з договором?
-Давай діставай зараз все зробим...(5 хв і все готово, поговорили про те про се і я пішов)
Виходив я з кабінета з таким лицем.

Може для когось це і фігня. Але для мене це перемога. Я зламав систему. І зробив для себе висновок, що якщо захотіть можна багато що зробить і багато чого досягти. Але я дуже рідко стаю таким... Ось завтра 26.12.2014 останній день навчання. Всі документи все готові, на цьому тижні трохи мозги по полоскали але то дрібниці. Я єдиний з групи хто зробив всі документи. 13.01.2016 Я вихожу на практику на 7 тижнів, надіюсь все буде добре. Думаю вам було цікаво читати мемуарчик. З вами був Сашко. З наступаючими Новорічними святами!