Цьогоріч він проходив неподалік Черкас. Я традиційно захищаю стару Японію в класі турендуро на своєму Kawasaki KLR650 з незначними доробками під змагання. Всього в класі заявилось 14 мотоциклів, і окрім потужних літрових ктмів також були: тенерка, сутенерка, дві старі афрічки, і хт660р також з "незначними" доробками.
Траса заслуговує окремого абзацу. Вона настільки різноманітна, що не вистачало тільки буреломів з камінням, як в Карпатах. В меню було багато глибоких калюж, багнюки різних сортів, серія крутих підйомів і спусків, швидкісна пряма з добрим піском, і пряма зі злим, а також звивиста стежка, прорубана прямо через лісові хащі.
Стартуємо після жеребкування, і я майже останній. Досить швидко обігнав кілька однокласників на газопроводі (локація зі спусками і підйомами), і зачепився в двобої Sergey Vlasov на ктм. Ми по черзі обганяли одне одного на доволі довгій ділянці траси. Більш легкий і вертлявий кавасакі домінував на лісових стежках, а потужний ктм на прямих ділянках. Врешті решт я бачу, що ми обидва вилітаємо за межі треку, різко гальмую і розвертаюсь.
Фінішую третім. Неочікувано і приємно. Відставання від лідера Вова Юрин якесь космічне, від Артур Кирильчук трохи менше.
Перший день доволі сильно прорідив наш важкий клас. Зійшли дві старі Африки по технічним і психологічним причинам. Roman Cheberyaka на тенерці отримав травму. Костя на сутенері героїчно проїхав два кола без задніх гальм, і від другого дня відмовився.
Щодо мого кавасакі нетрадиційного кольору, то він страждав. Бідаха верещав не своїм голосом, коли треба було наздогнати ктм. Як результат я їхав на червоній лампі перегріву, і боявся що тей котел вибухне. Якщо раніше я калюжі старався минати, то тепер плюхався в них з надією, що двигун охолоне від того хоч трохи. Подумки я благав мотоцикла, щоб він доїхав, і обіцяв йому всякі нові деталі та обслуговування з особливою любов'ю. І він доїхав. Стара школа. Японія!
Обслужив і заправив мот, скупавсь у Дніпрі, та й пішов теревенити з гонщиками, що прибували і прибували. Найцікавіше було з новачками - з палаючими очима, знесилені вони ділились першим досвідом раллі гонки.
Мушу сказати, що всі новачки - красавчики, не побоялись і помчали.
Допоміг Любчик Матвіїв заклеїти і забортувати переднє колесо. Все таки маю досвід з KES. Kwaka Enduro Stuff.
Другий день змагань. Тяжів значно поменшало, накрапає дощ і втома потроху простягає свої щупальця. Стартую третім, за мною стартує Sergey Vlasov. Я розумію, що мені треба втриматись, і не просрати свою перевагу в часі. Мабуть ця відповідальність і вплинула на подальший перебіг подій. Я почав падати: біля чекпоїнта з Максим Нога послизнувся, кілька разів в калюжах і на швидкісній прямій вздовж ЛЕП, на заячій стежці і на газопроводі. Двобій з Сергієм був недовгий і на піску він вивільнив свій табун австрійських коней і умчав за горизонт. Тепер ціль максимально зберегти вчорашній результат. Evgeny Buryko казав, що головне стабільність, тому я стабільно швидко їхав і стабільно падав. Добре що без травм, просто позагинав дуги і наївся піску. Фініш.
Це була важка і насичена гонка. І за певних обставин я зберіг свою третю позицію. Перша ралійна тумба на старому японському самураї.
