Легенды южных дорог

[Geser]

С позволения автора размещаю ссылки на его произведения. Может попозже сам к нам заглянет.

Бывалый явист Константин Горенко. Легенды южных дорог.

http://chronologia.3dn.ru/news/legendy_ ... 10-10-16-2
http://chronologia.3dn.ru/news/legendy_ ... 10-10-16-3

[Dimka]

Душевно так. Супер!

[skitalets]

Geser, спасибо порадовал!
Зачитался!

[babay]

Вылез баннер, я пытался его сбросить- он не уходит. Не стал читать. Хай сам читает свои баннеры.

[kiselandrew]

Еще одна история, читал с удовольствием: http://www.realchina.ru/archives/1828

[kruzhkovn]

И такое бывает :

[kiselandrew]

Хорошая история))

[KWAKA]

Мені теж сподобалась

[Никòла]

Слишком хорошо, чтобы быть правдой...

[Dimka]

Приятная история. Про Дип Пёпл понравилась фраза)

[Вованыч]

Однако классно.

[skitalets]

Прочитал про папу...
До чего приятная история!
Улыбка не сходила с лица.
Пожалуй со временем перечитаю ещё.

[kiselandrew]

Это о твоем родном отце??

[skitalets]

О, нет
Просто очень душевная история.

[Geser]

МОТОМАГНІТ

Ты помнишь, как всё начиналось? (с)
Я пам'ятаю. Я взагалі багато чого з дитинства пам'ятаю. Мабуть воно було зовсім недавно, якийсь 89-91 рік. "Мінск", новенький, у мого дяді і, за сумісництвом, хрещеного. Ми з Юрком полюбляли витирати з букв номера пилюку з маслом. Гарненькі чистенькі букви на брудному фоні. А ще, коли від'їжджав, любили підносити долоню до вихлопної і відчувати пульсацію диму і нюхати руку. В повітрі вихлоп пахнув приємніше, але я щоразу надіявся, що різниці не буде. Ранні розчарування Покатушки сидячи на баку теж були. І всьо. А ще в босоногу пору вдалося трішки проїхатися пасажиром на червоненькій блискучій Яві тата подружки.

А ось, до речі, і вона


Трохи згодом, коли уже могли дотягнутися до ручки, тихенько і не залишаючи слідів заводили і газували по кілька секунд. Надіюся, ніхто не здогадався. В той час "Мінск" частенько стояв у нас вдома. А на спицях висів дверний замок. Тому що молодший брат дяді, і за сумісництвом теж дядя (щось неймовірне, правда?) любив не тільки заводити, але й ганяти. Хіба якийсь замок зупинить велике бажання не ходити пішки? Дротом примотати до спиць і уперед, ловити розколбас. Надіюся, ніхто не здогадався.

Клуб дужумілі ручки
Ось вона, ракета! Знову "Мінск". Приятель купив супертюнінговану тачку у кольорі "сірий металік", як його всі називали. Не без іронії, звичайно. Насправді колір був ближчий до грунту ПФ, нанесеного старим пензлем, тільки в слух цього не говорили, щоб не зіпсувати карму. Тюнінг цієї тачки дозволяв ловити гострі враження від несподіваної їзди назад і від прориву ущільнення під головкою з гучним "БАХ!" Пів дня затягуєш головку і десять хвилин катаєшся. Мені якось вдалося це зробити і дорватися до керма. Фонтан емоцій. Я їду!

Згодом "сірий металік" доїздився і на його місце прийшов "Восход". Красень! Весь у хромі! 3М. Мрія поета. Якби не одне "але". Сипався він частіше, ніж ми знаходили час на підтяжку гайок. Тоді вперше руки були по лікті в мазуті і в гаражі засиджувались до півночі.

Понижаємо кубатуру
"Карпати" і "газовичок". "Газовичок" повністю виправдовував своє ніжне ім'я. Їздив він переважно на газоліні. Якось вранці перед школою потримав в руках карбюратор. Дівчата через ряд парт цікавилися, чому газом у класі смердить. Не true, загалом. Повинно пахнути. Фіал... Бензином.

Опозиція
Побачив я в журналі "Мото" "Дніпро" з претензією на спортбайк. Зачепило. Наступні два роки збирав інформацію про модернізацію вітчизняного BMW до чогось стрімкішого, ніж тракторець на двох колесах і з боковим причепом.Я тоді з розділу тюнінгу на Мотку (http://www.moto.kiev.ua) не вилазив. А Юрко розжився Явою. "Експерименталка". Куди там до МеТе... Не розумію. Опозит у зовнішності Р1 - ось наш вибір! Збирався купити донора при першій же нагоді.

Яву, Яву взял я на халяву (с)
Тут треба сказати велике спасибі дядьку Юрі SerDUKE. Його підхід до доводки МТ зовсім відбив бажання за це братися. Ну, не доріс я до такого рівня. Та і удар по бюджету вимальовувався солідний.

А ще вперше проїхався за кермом Яви брата і зрозумів - моє. Дуже зручно і комфортно. По мені. Починаємо збирати американських президентів. Сім Франклінів. Середня така по величині колекція. І зелененька з перспективою засмагнути до чорна у моїй власності. Jawa 350 638-00 1988 року випуску. Мені подобається.




Тут можна увімкнути "Джип-бип-папа" Чайфів, щоб відчути емоції. Захворів мотоциклом.

[FANAT]

с удовольствием прочитал, себя сразу вспомнил

[Любчик]

Так. Згадав я і своє дитинство. Покатушки з двоюрідними дядьками на баку 634 Явки та Восхода 3м, потім рідний дядько катаючи на баку Планети дозволив мені викрутити ручку газу на прямій (як кажуть газ в повну дірку...) Мабудь тоді я відчув перші симптоми мототоксикозу. Потім були і газовик з педалями, в якого замість ручки газу був ричажок від "дружби", і Мінчаки товаришів, і Юпітер 3, і перше падіння з нього на піщаній дорозі...